ВСТУП

“Сформулювати проблему часто буває
важче, ніж знайти її рішення.
Уміння ставити нові питання,
бачити нові можливості, розглядати старі проблеми під новим кутом зору
вимагає творчого уявлення
і приводить до справжніх успіхів у науці”.
Альберт Ейнштейн

Наукова-дослідницька робота – це письмовий виклад власних результатів наукового дослідження, який ґрунтується на критичному огляді бібліографічних джерел.
Основна мета виконання науково-дослідницької роботи – глибоко і творчо вивчити одне з питань теорії і практики певного предмету, удосконалити, систематизувати знання, уміння та навички з конкретного питання, оволодіти методами наукового дослідження.
У процесі написання науково-дослідницької роботи учні формують і вдосконалюють знання та навички, а саме:
- самостійно формулювати тему наукової роботи;
- визначати мету, основні завдання, предмет і об’єкт дослідження;
- формувати навички роботи з літературними джерелами, електронними носіями інформації;
- вміти грамотно, із науковим підходом проводити експеримент, дослід, спостереження;
- формувати вміння та навички оперувати фактами з даного питання;
- логічно та аргументовано роботи висновки, узагальнення, вносити пропозиції;
- правильно оформлювати результати експерименту, досліду;
- формують культуру спілкування, мовленевого етикету, уміння робити доповідь і вести діалог.
У даному посібнику ми пропонуємо Вашій увазі умови проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2007-2008 навчальному році, які були подані у наказі Міністерства освіти і науки України від 25.01.2008 року № 35. Також подаємо звітні матеріали про проведення ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2008 році. З власного досвіду роботи показуємо кроки виконання дослідницької роботи, сподіваємося, що ця інформація стане Вам у нагоді.

УМОВИ
ПРОВЕДЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У 2007-2008 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Відповідно до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти України №305 від 18.08.98, та з метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень, створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві Міністерством освіти і науки України було видано наказ від 25.01.2008 року № 35, у якому було подано умови проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2007-2008 навчальному році.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України проводиться з метою виявлення, підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до наукових досліджень та створення умов для самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві.
Конкурс-захист проводиться у таких секціях:
Назва відділення Секція Базова дисципліна
Хіміко-біологічне

1. Біологія людини та загальна біологія Біологія, хімія, фізика (за вибором)
2. Ботаніка та зоологія Біологія, хімія, фізика (за вибором)
3. Психологія Біологія, математика, хімія, фізика
(за вибором)
4. Хімія Хімія
5. Сільське господарство Біологія, хімія
(за вибором)
6. Лісове господарство Біологія, математика, хімія (за вибором)
7. Медицина Біологія, хімія, фізика, математика (за вибором)
8. Екологія Біологія, хімія, фізика, математика (за вибором)
На ІІ етапі також працює секція валеології та фізичної культури, базовою дисципліною якої є біологія.

УЧАСНИКИ КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ

У конкурсі-захисті беруть участь учні 9-11 класів загальноосвітніх, вихованці, слухачі професійно-технічних, позашкільних навчальних закладів (відповідно віку), які є членами територіальних відділень Малої академії наук України.
До участі в І етапі допускаються члени територіальних відділень Малої академії наук України та наукових товариств учнів. До участі у наступних етапах допускаються переможці (як виняток - призери) попереднього етапу. До участі у III етапі конкурсу-захисту у кожному науковому відділенні допускається по одній команді від Республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських територіальних відділень Малої академії наук України. Кількісний склад команди повинен відповідати кількості секцій наукового відділення (не більше одного представника у секції). Заміна представництва по секціях не допускається.
Додаткові місця по кожному відділенню для участі у ІІІ етапі конкурсу-захисту у 2008 році надаються регіонам, які за командним рейтингом 2007 року набрали найбільшу кількість балів, але загальна кількість додаткових місць по відділенню не повинна перевищувати 5% від загальної кількості учасників відділення. Додаткові місця територіальні відділення МАН можуть використати для переможців (І місце) ІІ етапу конкурсу-захисту на будь-яку секцію відділення (крім секцій психології, медицини).
У III етапі конкурсу-захисту можуть брати участь вихованці (учні-члени Малої академії наук України) всеукраїнських заочних шкіл державних позашкільних навчальних закладів в межах профільного наукового відділення за погодженням з Міністерством освіти і науки України та за умови оформлення документації згідно з вимогами.
Будь-які винятки щодо участі у ІІІ етапі конкурсу-захисту, не передбачені даними умовами, є неприпустимими.
У разі участі одного учня в конкурсі в кількох секціях на кожну секцію має бути подана інша робота та має виконуватися контрольна робота на кожній секції за профілем.
Учасники конкурсу-захисту повинні дотримуватись програми і умов проведення конкурсу-захисту, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від конкурсу-захисту та дискваліфіковані.

ДОКУМЕНТАЦІЯ КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ

заявки на участь у конкурсі-захисті на кожного учасника, за формами, що додаються (додаток А);
науково-дослідницькі роботи, оформлені відповідно до вимог, що додаються;
паспорти експонатів (за їх наявності) за формою, що додається (додаток В);
тези в друкованому вигляді у кожній роботі та тези всіх робіт від територіального відділення в електронному вигляді на одній дискеті 3,5 дюйма (текст обсягом 1 сторінка формату А-4, набраному в текстовому редакторі Word шрифтом Тіmеs New Roman розміром 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі береги (поля) - 20 мм);
анкети учасників III етапу конкурсу-захисту за формою, що додається (фотографія в двох екземплярах).
Під час реєстрації кожен учасник конкурсу додає:
посвідчення члена територіального відділення Малої академії наук України (якщо є);
паспорт (для учасників до 16 років – свідоцтво про народження та учнівський квиток або завірену директором навчального закладу довідку з фотографією, яка перекривається печаткою на 1/3);
медичну довідку про щеплення та відсутність інфекційних захворювань.
У випадку недотримання цих вимог учасники до участі у конкурсі-захисті не допускаються.

ПРОГРАМА КОНКУРСУ-ЗАХИСТУ

1. Програма роботи кожної секції передбачає:
конкурс науково-дослідницьких робіт;
виконання контрольних завдань з базових дисциплін;
захист науково-дослідницьких робіт.
Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх етапах програми конкурсу-захисту становить 100 балів.

2. Конкурс науково-дослідницьких робіт.
Критерії попереднього оцінювання науково-дослідницьких робіт:
- складність, науковість - 6 балів;
- актуальність - 4 бали;
- системність і повнота у розкритті теми - 5 балів;
- аргументованість висновків - 4 бали;
- грамотність викладу та культура оформлення - 3 бали;
Максимальна кількість балів - 22.

3. Виконання контрольних завдань з базових дисциплін.
Контрольні завдання готуються заздалегідь і передбачають 9 завдань за трьома рівнями складності:
1 рівень - 3 завдання – по 2 бали за кожне;
2 рівень - 3 завдання – по 4 бали за кожне;
3 рівень - 3 завдання – по 7 балів за кожне.
Максимальна кількість балів - 39.
Для виконання контрольних завдань дається 3 години.

4. Захист науково-дослідницьких робіт.
Захист науково-дослідницьких робіт проходить у секціях. В залежності від конкретних умов проведення захисту оргкомітет може надати право присутності на захисті керівників делегації.
Для захисту роботи автору надається до 10 хвилин, для відповіді на запитання – 3 хвилини. Оцінюється захист за такими критеріями:
- аргументація вибору теми та розкриття дослідження з урахуванням власного вкладу дослідника
- 14 балів;
- логічність, послідовність, лаконічність викладення матеріалу дослідження - 12 балів;
- компетентність, етика і культура учасника - 9 бали;
- активна кваліфікована участь у веденні дискусій - 4 бали.
Максимальна кількість балів -39.

5. Оцінки оголошуються після завершення кожного етапу конкурсу.
Попередня оцінка за конкурс науково-дослідницьких робіт може бути змінена членами журі після захисту робіт.
Всі одержані оцінки вважаються остаточними, якщо протягом однієї години після оголошення результатів учасником конкурсу не буде подано офіційної апеляції у письмовій формі.
Розгляд апеляції проводиться членами журі безпосередньо з учасником конкурсу, втручання керівників команди та інших сторонніх осіб забороняється.

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
ТА НАГОРОДЖЕННЯ УЧАСНИКІВ

1. Конкурс-захист носить особистий характер.
2. Переможці визначаються за сумою балів, одержаних на всіх етапах конкурсу-захисту.
Кількість перших, других, третіх місць може становити до 50 відсотків від загальної кількості учасників у секціях з орієнтовним розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.
Перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 85 балів.
Друге місце не визначається, якщо учасник не набрав 80 балів.
Третє місце не визначається, якщо учасник не набрав 75 балів. Залежно від рівня захисту науково-дослідницьких робіт вказана мінімальна кількість балів для визначення призових місць може бути збільшена.
При рівності залікових балів декількох учасників місця визначаються за результатом виконання контрольних завдань з базових дисциплін.
3. Переможці та призери III етапу конкурсу-захисту нагороджуються дипломами Міністерства освіти і науки України І, II, III ступенів.
Окремі учасники за високий рівень науково-дослідницьких робіт за поданням журі можуть бути відзначені грамотами, призами організаторів.
Відповідно до Положення про стипендії Президента України для переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, затвердженого Указом Президента України від 16.05.2006 № 398/2006, переможці та призери III етапу конкурсу-захисту у кількості 120 осіб відзначаються стипендіями Президента України.

ВИМОГИ
ДО НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ І ПОДАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ

Тематика науково-дослідницьких та експериментальних робіт не обмежується.
Робота повинна відповідати правилам оформлення дисертаційного дослідження - Державний стандарт України. ДСТУ 3008-95 ("Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення", бюлетень ВАК України, Спецвипуск, 2000).
Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі і містити посилання на відповідну літературу, її перелік, відображати власну позицію дослідника.
Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок.
Наукова робота обов'язково має містити оцінки, рецензії відповідних фахівців (досвідченого вчителя, науковця, спеціаліста певної галузі).
Робота повинна бути виконана з дотриманням Закону України "Про мови в Українській РСР". Робота з іноземної мови виконується на державній мові.
Роботи, тема і зміст яких не відповідають профілю секції, до участі в конкурсі-захисті не допускаються.
Захист здійснюється на основі другого примірника науково-дослідницької роботи.
Подані учасниками конкурсу-захисту науково-дослідницькі роботи розглядаються як авторські і такі, в яких достовірність наведених результатів та можливість опублікування завірені науковими керівниками.
Учасник конкурсу-захисту зобов'язаний подати тези своєї роботи. Перед тезами зазначається: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва навчального закладу, клас; прізвище, ім’я, по батькові та посада наукового керівника.
Тези викладаються в довільній формі і дають стислу характеристику змісту науково-дослідницької роботи із визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також в них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

КРОКИ ВИКОНАННЯ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Написати науково-дослідницьку роботу на високому рівні непросто. Але потрібно кожному учню знати вимоги написання наукової роботи, її основні кроки:

1. Актуальність теми
Що таке актуальність? Актуальність – це важливість, практична значущість розглядуваної проблеми. Тема науково-дослідницької роботи повинна розкривати актуальність даної проблеми та відповідати сучасним потребам біологічної науки. А самі завдання роботи повинні розкривати суть, поетапність вирішення даної проблеми та сформувати шляхи вдосконалення певного процесу, явища, системи тощо.

2. Основна теоретична частина
В основній теоретичній системі учень повинен розкрити обрану тему науково-дослідницької роботи на сучасному рівні розвитку біологічної науки, використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища, події, процеси у практиці біолога з позиції сьогодення. Крім того, учень повинен достатньо повно розкрити основні поняття та терміни, що стосуються проблеми роботи, включити у зміст матеріалу тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади.

3. Дослідницький характер
У науково-дослідницькій роботі повинні міститись елементи дослідження:
- вивчення достатньої кількості літературних джерел з даної проблематики;
- систематизація та аналіз різних думок і підходів до вирішення розглядуваної проблеми, формування власної точки зору;
- оформлення досліду, експерименту, спостереження;
- порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності організацій;
- розробка висновків, рекомендацій.

4. Грамотність
У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури.
У бібліографії повинні міститись всі дані щодо використаних документів, спеціальної та загальної літератури, довідкових видань, котрі залучені до опрацювання теми та на які автор посилається або згадує в будь-якій частині тексту.
При складанні "Бібліографії" назви видань бажано розміщувати в алфавітному порядку – спочатку всі кириличні видання, а потім – видання латинським шрифтом. Якщо кількість джерел є значною і піддається систематизації, то доцільно відокремлювати відповідні рубрики: Збірники документів. Архівні матеріали. Періодичні видання тощо.
Якщо до тексту робити включені таблиці, схеми, карти, малюнки тощо, то вони повинні мати свою нумерацію і підпис (мал. 1, табл. 6, карта 5 тощо). Обов’язковою є також вказівка на джерело, звідки взято ці матеріали або на підставі яких джерел вони складені. Не слід забувати посилатись (вказувати) у тексті на їхні призначення. Іноді такі допоміжні матеріали вносять у "Додатки" до наукової роботи. Тоді вони розміщуються після "бібліографії" зі збереженням нумерації (додаток №1, додаток №2…)та обов’язково зазначенням джерел, звідки взято матеріали – документи, таблиці, карти, фотографії тощо. Якщо вони виготовлені (складені) учнем, то це теж треба зазначити.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ
ДО НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

1. Вибір теми наукової роботи
Тема науково-дослідницької роботи має становити інтерес для учня, бути пов’язаною з його діяльністю та сприяти максимальному використанню здобутих знань, умінь, навичок і практичного досвіду.

2. Формулювання мети та основних завдань наукової роботи
Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.
Правильне визначення мети роботи дасть змогу учневі виокреслити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук матеріалу, проаналізувати основні факти, узагальнення з даної проблеми, підвищити якість роботи.
Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми. Наприклад:
Тема роботи: Біологічні ритми та їх вплив на організм людини.
Мета роботи: вивчити сутність біологічних ритмів та проаналізувати їх вплив на організм людини.
3. Складання змісту наукової роботи
На початку підготовки наукової роботи учню необхідно ознайомитись зі змістом наукових публікацій, переглянути періодичні видання з обраної теми та скласти розгорнутий зміст із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником.
Зміст науково-дослідницької роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

4. Виклад матеріалу наукової роботи
Матеріал роботи учень повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини, повністю розкрити тему роботи. Для цього потрібно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути літературні джерела і періодичні видання з даної проблеми і, взагалі, творчо підійти до написання науково-дослідницької роботи. Проаналізувавши статистичні данні, особисті враження та узагальнення, потрібно зробити належні висновки, висвітлити досягнуті успіхи і внести відповідні пропозиції, рекомендації щодо можливостей подальшого удосконалення діяльності об’єкта досліджень.

СТРУКТУРА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ТА ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ЇЇ ОФОРМЛЕННЯ

Наукову роботу учень виконує самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення.

Структура науково-дослідницької роботи

1. Титульна сторінка (зразок оформлення)

Міністерство освіти і науки України
Херсонське територіальне відділення
Малої академії наук України
Херсонський обласний Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Відділ: хіміко-біологічний
Секція: "Лісове господарство"
Базова дисципліна: біологія

Ефективні методи вирощування дуба звичайного

Автор:
Іванов Іван Васильович,
учень 11 класу загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ст. №1
Херсонської міської ради,
кандидат в дійсні члени МАН

Науковий керівник:
Петрова Ніна Федорівна,
кандидат біологічних наук,
доцент кафедри ботаніки
Херсонського державного університету

Херсон-2008
2. Зміст. У змісті вказуються заголовки розділів (підрозділів) та сторінки, на яких вони розміщені.

ЗМІСТ
С.
Перелік умовних позначень 3
Вступ 4
Розділ 1. Огляд інформаційних джерел 5
1.1. Загальна характеристика ряду Прямокрилі 5
1.2. Життєві форми прямокрилих 7
1.3. Біотопічний розподіл прямокрилих 8
1.4. Механізми регуляції чисельності популяцій у прямокрилих 9
1.5. Висновки до І розділу 11
Розділ 2. Експериментальна частина 12
2.1. Фізико-географічна характеристика території досліджень 12
2.2. Матеріали і методи 14
2.3. Результати та їх обговорення 15
2.4. Висновки до ІІ розділу 19
Розділ 3. Застосування результатів роботи при проведенні екологічних акцій та конкурсів 20
3.1. Акція «Сторінками Червоної книги» 20
3.2. Акція «Ліси для нащадків» 21
3.3. Висновки до ІІІ розділу 22
Висновки 23
Список використаних джерел 24
Додатки
Додаток А. Зовнішня будова прямокрилих 26
Додаток Б. Будова гризучого ротового апарату 27

3. Вступ. У вступі розкриваються актуальність теми, мета, основні завдання, предмет і об’єкт дослідження, структура роботи.
Структура вступу:
Актуальність
Мета
Об’єкт
Предмет
Завдання
Методи дослідження
Інформаційна основа
Практична значимість
Структура роботи

4. Основна частина. Ця частина складається з двох-трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, мати приблизно однаковий обсяг.

5. Висновки. Обов’язкова частина наукової роботи, яка містить узагальнення з викладом прогнозу діяльності об’єкту досліджень у перспективі.

6. Додатки. До них слід включати допоміжні матеріали (таблиці, схеми, ілюстрації, гербарії, колекції тощо). Кожний додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово "Додаток". Якщо в роботі декілька додатків – їх нумерують арабськими цифрами (наприклад: "Додаток 1"). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в тексті робити обов’язково.

7. Список використаної літератури. У літературних джерелах і наукових виданнях вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки статті.
 

Науково-дослідницька робота має бути надрукована чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу, формату А4 (210 мм х 297 мм). Загальний обсяг роботи, враховуючи список використаної літератури та додатки, повинен бути в межах 35-40 сторінок, надрукованих через півтора інтервали.
Нумеруються всі сторінки роботи до останньої, враховуючи додатки та список використаної літератури. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра "1" не ставиться, тому загальна нумерація роботи починається на наступній сторінці (зміст роботи) з цифри "2". Порядковий номер сторінки проставляється на середині її верхнього поля.
На запозичену з інших джерел інформацію, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку літератури та відповідні сторінки джерела (наприклад: [18, С. 28-32] або під текстом тієї ж сторінки у вигляді зноски, де вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання та сторінку).

ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові проблеми, що ще потребують вирішення. Доповідь є дуже важливим елементом системи зв’язків із громадськістю (приміром, повідомлення своєї точки зору на проблему наукової та громадянської позиції тощо).
Виголошення доповіді потребує серйозної підготовки. Перший крок у підготовці – накреслити мету та завдання виступу, визначити коло охоплюваних питань. Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:
- теоретична обґрунтованість;
- опора на фактичний матеріал;
- наведення переконливих прикладів;
- власне бачення проблеми.
Наступний крок – занотовування плану доповіді, яка включає:
- вступ;
- основний текст (серцевина доповіді);
- висновки.
Початок доповіді є визначальним і повинен чітко й переконливо відбивати причину та мету виступу, розкривати суть конкретної справи, містити докази. Першочергове завдання доповідача на цьому етапі – привернути й утримати увагу аудиторії. Тому, потрібно висловлюватися чітко, логічно та змістовно, уникаючи зайвого. Отже, речення мають бути короткими і стосуватися включно суті питання; варто інтонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання.
Дійовими є також жести, які свідчать про вияв людських думок, емоцій. У поєднанні зі словами вони стають надзвичайно промовистими: жести посилюють емоційне звучання сказаного.

Пам’ятка!
- Жести мають бути мимовільними. Застосовуйте жест, відчуваючи необхідність у ньому;
- жестикуляція не повинна бути безперервною. Не жестикулюйте руками протягом усієї доповіді;
- керуйте жестами – жест не повинен відставати від слова;
- жести мають відповідати своєму призначенню.
Невербальна комунікація супроводжується словами з певною інтонацією, тоном. Голос, тон, виклад, уся сукупність виразових засобів і прийомів повинні свідчити про істинність думки і почуття промовця. Темп мовлення також має практичне значення.

Пам’ятка!
- Постійно тренуйте свій голос, найзручніший спосіб для цього – читання вголос; контролюйте правильність вимови;
- не говоріть надто голосно – це справляє враження агресивності;
- не говоріть надто тихо – це справляє враження людини, яка погано володіє тим матеріалом, який презентує або ж не впевнена в собі.

Практичні поради промовцеві:
1) з привітальним словом зверніться до голови журі, членів журі та аудиторії (наприклад: "Шановні голова та члени журі! Шановні слухачі!");
2) представте себе, назвіть прізвище, ім’я, по-батькові, місце навчання (наприклад: "Мене звати Іванова Катерина Олександрівна, учениця 11 класу загальноосвітнього навчального закладу №10 м. Херсона");
3) виразно, чітко назвіть тему науково-дослідницької роботи (наприклад: "Дозвольте мені представити вашій увазі науково-дослідницьку роботу на тему…");
4) змістовно розкрийте актуальність роботи, сформуйте мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, методи дослідження;
5) коротко розкрийте шлях реалізації основних завдань роботи, обов’язково зробіть належні висновки та підкресліть практичну значимість вашої роботи;
6) не забудьте подякувати аудиторії за увагу;
7) пам’ятайте: доповідь має тривати 7-10 хвилин і не більше.
Отже, щоб не виникло непорозумінь під час спілкування, слід узгоджувати несловесні засоби із словесними, адже дослідження свідчать, що невербальні сигнали справляють вплив утричі більший ніж слова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вербицький В.В. Інструктивно-методичний лист "Методика підготовки, оформлення і захисту науково-дослідницьких робіт". К.: 2007.

2. Сучасні ділові папери: Навч. посіб. для вищ. сер. спец. навч. закл./С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В. Шевчук. – 4-те вид., переробл. і допов. – К.: Видаництво А.С.К., 2003. – 400 с.

3. Коріняка Ольга. Мистецтво гречності. Чи вміємо ми себе поводити? – К.: Либідь, 1995.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: Знання., 2005. – 48 с.

5. Потелло Н.Я., Скиртач Г.Є. Українське ділове мовлення і спілкування: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 440 с.

Додаток А
Зразок заявки на участь
у ІІІ етапі МАН

ЗАТВЕРДЖЕНО
Начальник управління освіти і науки
______________________________
обласної (міської) держадміністрації
_______________________________
"__"___________2008

ЗАЯВКА
на участь у III етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук

Секція
Базова дисципліна
Тема роботи

Прізвище
Ім'я
По батькові
Рік народження
Участь у Всеукраїнських етапах олімпіад, конкурсів-захистів (рік, предмет, тема роботи)
Територіальне відділення МАН
Базовий позашкільний навчальний заклад

Навчальний заклад
Клас
Науковий керівник

Необхідність у технічних засобах:
1.
2.
3.
Домашня адреса
Контактний телефон, електронна пошта

Додаток B

ПАСПОРТ ЕКСПОНАТУ (РОЗРОБКИ)

Назва експонату розробки)
Прізвище, ім'я автора (авторів) експонату (розробки)

Назва навчального закладу (клас, курс), адреса, тел/факс

Назва гуртка
Прізвище, ім'я, по батькові керівника гуртка

Навчальний заклад, на базі якого працює гурток, поштова адреса, тел/факс
Примітка

Керівник навчального закладу
М.П.